Анкета роману "Червоне і чорне"
27.07.2017
Назва «Червоне і чорне. Хроніка ХІХ ст..»
ТВОРЧИЙ ДОРОБОК СТЕНДАЛЯ
Романи письменника «Червоне і чорне», «Пармський монастир», новела «Ваніна Ваніні» назавжди стали окрасою світової літератури. За життя Стендаль був визнаний не багатьма, але серед них були такі видатні люди як батько і син Дюма, Жорж Санд, Оноре де Бальзак. Гюстав Флобер, П.Меріме, О.С. Пушкін. Творча манера письменника, його стилістика випередили свій час і виявились напрочуд співзвучними початку XIX ст. Андре Моруа у своїй лекції, присвяченій найулюбленішому романісту XIX ст. писав: «Ось істини, які знаходиш у Стендаля і тільки у нього... «Приятель читач, - говорив він, - не живи з почуттям страху й ненависті». Будемо поважати цю пораду, трохи видозмінивши її формулу. Висловимо її так: «Приятель читач, живи з любов'ю й високими пориваннями».
- Жанрове розмаїття творчості Стендаля:
- романи, новели, публіцистичні нариси, теоретичні трактати, мистецтвознавчі дослідження, повісті, автобіографічні твори, цикли оповідань, дорожні нариси.
- Провідні риси художнього світу Стендаля (за Є. Волощук):
- зображення внутрішнього життя героїв, їхніх при-страстей та почуттів, аналіз психологічного підґрунтя людських взаємин;
- протиставлення влади грошей і буржуазної цивілізації природній людській вдачі;
- Герой Стендаля - індивідуаліст, що прагне самоствердитись, це юний бунтівник, наділений непересічною вдачею та "жагою сильних почуттів", що прагне досягнути романтичного ідеалу і протистоїть меркантильному оточенню;
- Жіночі характери
- вирізняються потягом до героїчного, самовідданістю у коханні, здатні жити пристрастями, боротись за свої почуття, йти проти умовностей середовища;
- переплетення у долях героїв авантюрного та героїчного начал;
- глибока і всебічна розробка теми кохання;
- навмисна необробленість стилю, який має бути "дзеркалом" "необробленої" реальності;
- простота лексики, широке використання символіки;
- використання сюжетів з історії сучасності з метою дослідження психології персонажів з виходом на морально-філософські узагальнення.
- Твори художньої літератури:
- роман "Арманс" (1827); новела "Ваніна Ваніні" (1829); роман "Червоне і чорне" (1830); "Спогади егоїста" (1832); роман "Люсьен Левен" (інша назва "Червоне і біле") (1834-1835); "Життя Анрі Брюлара" (1835-1836), "Спогади про Наполеона" (1837); "Італійські хроніки" (1838-1839), роман "Пермський монастир" (1838 року написаний Стендалем за 52 дні), роман "Лам'єль" (1839-1840).
"Червоне і чорне"
"Червоне і чорне" (цитати)
27.07.2017
*** Якщо закохані далеко один від одного і якщо вони удвох дивляться на небо, то значить, що вони разом.
Кульмінаційні центри роману
27.07.2017
Сюжетний час в романі лінійний, бо немає ліричних відступів, порушень хронології подій. Всі події та образи згруповано навколо одного героя. Такий роман називається романом «єдиного героя». Але це не заважає, а допомагає письменникові створити широке полотно звичаїв того часу. Вер'єр, Безансон, Париж - це три основні центри і є композиційними...
Особливість композиції твору
27.07.2017
Оповідь ведеться від третьої особи. Кожен розділ має епіграф, який визначає його головну ідею. Роман складається з 2 частин, та в житті героя композиційне виділяється три етапи: Вер'єр, Безансон, Париж. Кожен з них має однакову структуру: прибуття - адаптація до середовища - сходження - зовнішній і внутрішній конфлікти - катастрофа).
Роман "Червоне і чорне" за жанром є соціально-психологічним романом, своєрідним історико-філософським та морально-психологічним дослідженням, як суспільного життя, так і характеру окремої особистості, що формується під впливом реалій сучасного їй світу. Уперше в світовій літературі поряд із зовнішнім сюжетом в романі "Червоне і чорне" з'являється...
Два кольори - чорний та червоний, які склали назву роману, уособлюють дві епохи: наполеонівську і епоху Реставрації.
Новаторство Стендаля в реалістичному відтворенні художньої моделі суспільства й людини
Жанр соціально-побутового роману за часів Стендаля вже був певною мірою розроблений письменниками. Стендаль розглянув його з нової точки зору, як «дзеркало, з яким ідеш великою дорогою. Воно відбиває то блакитне небо, то брудні калюжі й вибоїни. Іде людина і несе те дзеркало, а ви цю людину звинувачуєте в неморальності! Її дзеркало відбиває багно, а ви звинувачуєте людину! Логічніше звинувачувати велику дорогу з її калюжами, а ще певніше - доглядача дороги, який допускає, щоб на ній стояли калюжі та скупчувалось багно».
«Червоне і чорне» - переконливе свідчення новаторства Стендаля-романіста. Тут органічно пов'язані риси психологічного та соціального роману.
Психологічний роман - різновид роману, у якому відтворено внутрішні переживання особистості, духовну еволюцію, пошуки й суперечності в душі героя, що зумовлюють його вчинки та поведінку.
Виражається це поєднання, зокрема, у тому, що головну тему твору - зіткнення різних історичних часів (духу Великої революції, інстинктивним носієм якого є Жульєн, і нудної повсякденності Реставрації) - письменник розглядає саме як психологічну проблему і внутрішній конфлікт головного героя на тлі широкої панорами французького суспільства; зі звичайної кримінальної хроніки Стендаль зробив справжню «хроніку ХІХ століття».
Літературний квест
Як подані слова стосуються життя і творчості Стендаля ?
Анрі-Марі Бейль.
Гренобль.
1812 рік.
Ла-скала
Карбонарій
«Арманс».
Чівіта Векк`я.
«Хроніка XIX століття».
Наполеон.
«Гусар романтизму».
«Расін і Шекспір».
Вальтер Скотт.
Перевір себе!
1. Справжнє прізвище письменника.
2. Місто, в якому народився Стендаль.
3. Учасник російського походу, Стендаль став свідком спалення Москви й відступу французької армії.
4. Опера, яку постійну відвідував Стендаль, коли жив в Італії.
5. Спілкування з членами таємної організації.
6. Перший роман, не був сприйнятий ні критиками, ні читачами.
7. Італійське місто, Стендаль займає посаду французького консула.
8. Підзаголовок роману «Червоне і чорне».
9. Знакова постать в житті письменника, як політичного діяча оцінює неоднозначно, але схиляється перед його героїчною вдачею, славою, енергією перемог.
10. Так назвав Стендаля критик Ш. де Сент-Бев.
11. Літературний маніфест, автор піддає критиці класицизм, виступає поборником романтизму.
12. Літературний авторитет Стендаля.