Новела «Ваніна Ваніні»

Семирічне перебування в Італії, наявність двох друзів-карбонаріїв і переслідування прихильників національного визвольного руху, що почалося в 20-х роках XIX століття не могло не відбитися в творчості Стендаля. Новела Стендаля "Ваніна Ваніні", що вийшла у світ в 1829 році, була присвячена сучасній Італії, про яку автор написав вже кілька книг. У цьому творі письменник відтворив розжарену повсякденність країни, яка так чи інакше зачіпає серце кожного. Новела «Ваніна Ваніні» стала літературним містком між реальністю та вигадкою, історією і фантазією. У ній письменник проявив себе і як неймовірний романтик, і як реаліст.

Поєднання двох літературних напрямів дозволило Стендалю показати внутрішню трагедію двох молодих людей, охоплених різноспрямованими пристрастями: любов'ю до людини (княжна Ваніна Ваніні) і любов'ю до Батьківщини (бідний карбонарій П'єтро Міссіріллі).

 Стендаль написав чудову новелу «Ваніна Ваніні» (1829), що ввійшла пізніше в «Італійські хроніки». У ній розкрито епізод з історії революційно-демократичного руху карбонаріїв у Італії. Ця новела діалектично пов'язана з романом «Червоне і чорне»: герой новели близький Жюльєну Сорелю, але в житті вибрав протилежний шлях. Головний герой П'єтро Міссіріллі - італійський юнак, бідняк, який був носієм кращих рис народу: гордий, сміливий і незалежний. Він став засновником і вождем групи карбонаріїв і бачив своє призначення і щастя у боротьбі за волю Батьківщини. Таким чином, те, про що мріяв Жюльєн Сорель, реалізувалося у революційній діяльності П'єтро Міссіріллі. 

 Головному герою протиставлена Ваніна Ваніні - натура сильна, яскрава, цілес- прямована. Римську аристократку, красуню, знатну і багату дівчину випадок звів із П'єтро, якого було поранено під час втечі з в'язниці, куди після невдалого повстання його заточили. У ньому Ваніна знайшла ті риси, яких була позбавлена молодь її середовища. Однак кохання молодих людей приречене. Перед П'єтро постала проблема: особисте щастя у шлюбі з Ваніною чи вірність громадському обов'язку, який вимагав розлучення з коханою і повної самовіддачі у революційній боротьбі. Герой обрав друге. Але Ваніна по-іншому вирішила цю дилему. Напередодні нового повстання карбонаріїв вона передала їх у руки поліції. П'єтро - єдиний, хто залишився на волі. Однак дізнавшись про зраду Ваніни, він з прокляттям назавжди залишив її, розділивши участь магав розлучення з коханою і повної самовіддачі у революційній боротьбі. Герой обрав друге. Але Ваніна по-іншому вирішила цю дилему. Напередодні нового повстання карбонаріїв вона передала їх у руки поліції. П'єтро - єдиний, хто залишився на волі. Однак дізнавшись про зраду Ваніни, він з прокляттям назавжди залишив її, розділивши участь своїх спільників. Висока майстерність письменника-новеліста проявилась у:

 • психологізмі, який яскраво розкрито у розгорнутих внутрішніх монологах

героя; 

• лаконізмі авторських описів і стрімкому потоці подій; 

• бурхливій реакції героїв з їх південним темпераментом; 

• динамізмі та драматизмі розповіді.   своїх спільників. Висока майстерність письменника-новеліста проявилась у:

 • психологізмі, який яскраво розкрито у розгорнутих внутрішніх монологах героя; 

• лаконізмі авторських описів і стрімкому потоці подій; 

• бурхливій реакції героїв з їх південним темпераментом; 

• динамізмі та драматизмі розповіді.